«Невже не пустять на цвинтар?» – Що треба знати про обмеження в’їзду на кордоні
- Щоб потрапити у прикордонну смугу, тепер потрібен дозвіл. Для всіх! Навіть для тих, хто постійно там проживає.
- А чоловікам, віком 18-60, в’їзд взагалі заборонено.
- Як при таких обмеженнях потрапити у поминальні дні Великодня на могили рідних людей у населених пунктах прикордонної території, запитує дехто з наших читачів?
- Як діяти в нових умовах?
- Публікуємо зразок заяви до начальника прикордонного загону на отримання дозволу..
Територією нашої області проходить майже 200 кілометрів державного кордону. Вінниччина межує з Молдовою і невизнаною Придністровською Молдовською Республікою (ПМР). У прикордонній смузі розташована частина населених пунктів Мурованокуриловецької, Могилів-Подільської, Студенянської, Ямпільської та Яришівської громад. До прикордонної смуги належить територія на відстані п’яти кілометрів від державного кордону.
Тепер, щоб потрапити на таку територію, потрібен дозвіл. Його надає Могилів-Подільський прикордонний загін. Робить це згідно зі змінами, запровадженими Кабміном.
Журналіст «20 хвилин» вислухав роз’яснення стосовно запроваджених новацій представників прикордонного загону, а також цікавився думкою мешканців територій.
«Ото часи настали! Щоб зайти у свою хату, треба документ від прикордонників, а діти можуть приїхати тільки за моїм запрошенням і дозволом вартових кордону», — так висловився один зі співрозмовників із села, що поруч з кордоном. Забігаючи наперед, скажу, що ті, з ким довелося спілкуватися, негативно ставляться до запроваджених обмежень. Розмовляв з мешканцями Могилева-Подільського і Ямпільської громади.
Дехто говорив, що таким чином урядовці обмежили конституційні права громадян. Чи так це, запитали у юриста. Його відповідь читайте наприкінці публікації.
Вісімсот звернень за день
Після запровадження обмежень для в’їзду у прикордонну смугу, керівництво прикордонного загону неодноразово організовувало зустрічі з цивільними. Люди потребують роз’яснень. І вартові надають їх під час таких зустрічей.
Одна з них відбувалася у Могилів-Подільський райдержадміністрації. У залі були керівники громад, старости населених пунктів.
З ними спілкувалися начальник загону полковник Андрій Дейнеко, його заступник та один з офіцерів.
«Виникає багато запитань у людей, тому ми вийшли з пропозицією проведення такої зустрічі, — зазначив начальник загону. — Наша мета розставити всі крапки над «і», зняти ту напругу, що відчувається у громадах. Для цього внесемо роз’яснення простою мовою».
Полковник пояснив, що обмеження запроваджені у рамках правового поля.
«У нас в країні війна, — каже він. — Це й спонукало до внесення змін. На нашій ділянці фіксуємо багато порушень, є інформація про можливі загрози з боку ділянки кордону з Придністров’я».
Андрій Дейнеко наголосив, що законослухняні громадяни не відчують запроваджених обмежень.
Ще він назвав дві цифри. Сказав, що кожен день отримують приблизно 800 звернень з проханням на видачу необхідних дозволів. Друга цифра менша. «Я підписую за день 400-500 дозволів», — уточнив начальник загону.
Чи не відволікає такий вал паперових і електронних звернень вартових кордону від виконання основних обов’язків, про це командир загону не говорив. Не зазначив і те, чи вдається вчасно надати відповіді заявникам. На таке відводиться 10 робочих днів з часу отримання звернення. А ось дехто із заявників не приховував, що вчасно не вдалося отримати відповідь. Ще одна проблема зателефонувати на вказаний прикордонниками номер. Лінія перевантажена, тому додзвонитися непросто. Про все журналіст дізнався під час спілкування з тими, хто отримував дозвіл.
Детально ознайомитися з новими обмеженнями можна на сторінці прикордонного загону у Фейсбуці або ж Кабінету міністрів.
Роз’яснити документ аудиторії простою мовою, як це анонсував начальник загону, навряд чи вдалося. Насправді офіцер загону зачитав текст внесених змін до постанови Кабміну.
Варто було б запропонувати кілька ситуацій і роз’яснити їх детально. Наприклад, один з наших читачів звернувся з конкретним питанням: «Як йому поїхати на могилу до батьків, якщо у селі не залишилося рідних людей, які б надали йому запрошення?». Без такого запрошення дозвіл не нададуть.
Їдеш у гості — проси у рідних запрошення
Для в’їзду у населений пункт у прикордонній смузі треба просити когось зі своєї рідні, аби надали запрошення. У ньому слід повідомити дату приїзду, скільки часу перебуватимеш у селі, де конкретно будеш знаходитися.
Потім це запрошення додається до документа, що посвідчує особу і надсилається у прикордонний загін на розгляд з проханням надати дозвіл. Ось зразок заяви.
«Але у мене уже нема нікого з рідних у селі, — каже один з моїх співрозмовників, який проживає у Вінниці і щороку приїздить на поминальні дні на могили батьків. — Мені уже за 70, тому, сподіваюся, якимось чином буду проситися, щоб пропустили. Я розумію, що війна, але ж під наглядом мають бути не такі, як я…».
Чоловік висловив припущення про те, що на блокпостах не стануть перешкоджати тим, хто буде їхати на могили у поминальні дні. Інакше це може вилитися у великий скандал. Каже, що у попередні роки людей на кладовища приїздить дуже багато. Зупинити такий потік навряд чи вдасться. Як воно буде насправді, покаже уже найближчий час.
Журналіст зателефонував до старости села, куди планує приїхати співрозмовник. Розповів ситуацію. «Ми можемо надати довідку, якою підтвердимо той факт, що на сільському кладовищі похоронені рідні чоловіка», — зазначила староста, просила не називати її прізвище. Каже, люди дуже невдоволені такими обмеженнями.
«Раніше говорили, що заборонять в’їзд тільки чоловіків віком 18-60, більше ніяких обмежень не буде, — продовжує староста. — А що насправді? Кожен житель села, навіть ті, кому ще нема 18 років, мають взяти дозвіл на перебування у прикордонній смузі. Причому, це стосується і чоловіків, і жінок. Документи на неповнолітніх дітей подають батьки чи опікуни. Розтривожили людей!».
Звертаємо увагу на те, кому не потрібно брати дозвіл. Прикордонники кажуть, що це стосується тих, хто перетинає україно-молдовський кордон, а також тим, хто проїжджає на автомобілі транзитом, без зупинки через встановлену 5-кілометрову прикордонну смугу. Щоправда, як і хто може визначити, робив зупинку водій, чи ні, питання залишається відкритим.
Костя Грубич не приїхав
Обмеження на кордоні негативно позначилося на туризмі у громадах. Особливо це стосується сіл Буша та Оксанівка Ямпільської громади.
«У нас була запланована зустріч з телевізійним ведучим Костянтином Грубичем, але він не зумів приїхати, — розповіла керівниця ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко. — Він мав записувати програму у селі Оксанівка. Місцеві майстрині готувалися продемонструвати, як готують свої незвичні страви».
Пані Мирослав каже, що приїзд журналіста перенесли на пізніший термін, до отримання ним дозволу. Чи нададуть його, невідомо. Надіслали йому запрошення. Він має додати його до своїх документів, з якими звернеться до прикордонного загону. Журналісту 56 років, а чоловікам до 60-ти в’їзд заборонено. Як вирішать прикордонники, невідомо.
«Ми втрачаємо туристів, — говорить пані Марченко. — Надсилаємо запрошення, але будь-яке обмеження зупиняє людей, є такі, що задумуються, чи варто заморочуватися з оформленням документів, зрештою, відмовляються від поїздки».
При в’їзді в село Оксанівку, що на самому березі Дністра, блокпост не постійний. Вартові з’являються тут час від часу. Так само патрулюють в’їзд у село Буша з Могилівської траси. А ось на повороті у село Михайлівка перевіряють усі автомобілі. Можливо, тому, що там знаходиться один з пунктів прикордонного загону.
Розмовляв з колишнім директором Бушанського історико-культурного заповідника Олександром Пірняком. Запитував, яка відстань від кордону до їхнього села? Невже є п’ять кілометрів?
«Якщо міряти по прямій, то, мабуть, так, — каже він. — Але ж мова не тільки про те, чи є блокпост приїзді в село. Щоб до нас добратися, треба проїхати два постійні блокпости: один з них знаходиться на трасі з Вінниці до Ямполя, інший — зі сторони Могилева-Подільського».
За словами співрозмовника, туристів стало менше, а невдоволення людей — більше. Вони розуміють, що в країні війна. Однак за наявної техніки і засобів у вартових кордону — сучасних дронів, човнів, автомобілів, інших мобільних транспортних засобів, вся ділянка рубежу у них, як на долоні. Зрештою, Буша по іншу сторону від Дністра. Тут точно ніхто не зможе перебратися до сусідньої країни, бо річка в іншій стороні. А заборона діє так само, як і в селах, що уздовж берега Дністра
Кому і через що можуть відмовити у в’їзді?
Прикордонники називають низку причин, через які мають право відмовити у наданні дозволу на право перебування у прикордонній зоні або анулювати раніше виданий дозвіл.
Насамперед це стосується тих, хто подає неправдиві відомості або підроблені документи.
Не отримає дозволу і та особа, яка за один рік до подання документів притягалася до відповідальності за порушення щодо незаконного перетину кордону, чи переправляла у такий спосіб інших осіб, або ж допустила порушення митних правил.
Якщо особа не має законних підстав для перебування в Україні або має заборону на в’їзд, чи 90 днів відсутня за визначеним місцем проживання, чи змінила його.
Є люди, які отримали дозвіл під час роботи на підприємстві, чи в організації. Після звільнення такий дозвіл втрачає силу.
Куди звертатися для подання заявки на отримання дозволу
Адреса для подання (отримання) звернень в письмовій формі (особисто або поштою): 24004, м. Могилів – Подільський, вул. Острівська, 2.
Для звернень в електронній формі: E-mail: [email protected]
Для з’ясування додаткової інформації, щодо отримання дозволів просимо звертатися телефоном: (04337) 6-06-39
Як можуть покарати порушників?
За порушення прикордонного режиму передбачено адміністративне покарання у вигляді штрафу. Це визначено статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Для громадян сума штрафу становить від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Нині це від 850 до 1700 гривень.
Для посадових осіб штраф трохи більший — від ста до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ті само дії, вчинені особою протягом року повторно, караються штрафом від ста до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб від 150 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Не порушують прав людей
Один із моїх співрозмовників висловив думку, що такі обмеження порушують принаймні дві статті Конституції України — ст.. 8 і 33. Каже, хіба постанова Кабміну має силу ігнорувати статтю восьму Конституції України? У цій статті сказано, що Конституція має найвищу юридичну силу в державі.
Роз’яснити ситуацію попросили юриста Валерія Крижанівського. Ось його короткий коментар.
«Встановлені обмеження повністю відповідають Конституції України, — каже пан Крижанівський. — Це стосується і статті 33, де сказано, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Оскільки дані обмеження встановлені Законом України «Про державний кордон України» від 04.11 1991 № 1777, отож, вони не є порушенням Конституції.
