«Мій біль нестерпний». Мати полеглого захисника «Грінки» поголила волосся на знак протесту

• Маріанна Колос, мати загиблого Героя Назарія Гринцевича поголила волосся, аби привернути увагу суспільства та влади. Що вимагає жінка? Ми дізналися.

Мати загиблого молодого азовця Назарія Гринцевича поголила волосся, які любив її син. Про це дізналися з соцмереж. 

За словами вінничанки, вона це зробила, аби привернути увагу суспільства до бездіяльності влади Вінниці. 

«Я хочу привернути увагу суспільства усієї України, зокрема Вінниці, що далі так продовжуватись неможливо. Нашу Вінницю крадуть по шматкам, крали і до війни. Я викричала мусорки, туалет, паркан, камери (на Алеї Слави), щоб наші сини лежали гідно в землі. Тільки питання, за що вони туди лягли?» — каже Маріанна Колос.

Жінка у відеозверненні також зауважила, що влада міста досі не може встановити мурал на школі №32, де вчився «Грінка» та привести до ладу місця поховання загиблих героїв.

«Мій біль нестерпний — біль всіх матерів України в моєму обличчі. Досить красти нашу країну. Досить роздирати її по шматкам. Вимагаю народного розслідування з моменту очільників вінницької влади: розкрадання гум вантажу, відмивання грошей, список нескінченний…» — закликає мати Героя у зверненні.

Ми зателефонували до Маріанни Колос і запитали, як реагує влада Вінниці на її звернення.

— Завдяки моїм закликам на Алеї Слави поставили паркан, камери, забрали ми мусорку, вода є, три нових туалети поставили, б/у, але нових,— відповіла вінничанка. — Далі я вимагаю мурал на 32-й школі, але вона в такому жахливому стані, що як туди мурал встановити? На честь сина вулицю не назвали до цієї пори… ось так от.

Дізналися в матері Героя, на яку вона реакцію від влади розраховує.

— Я криками вимолила, щоб ця Алея Слави була в належному стані, а більше ніяких дій я не бачу, — каже Маріанна Колос.— Я вимагаю, щоб владу Вінниці змінили і прийшли люди з народу. Я буду боротися, доки житиму, мені боятися нема чого. Моя дитина в полоні стояла під рашистськими дулами, не прогнулась, говорила за Україну, і це відео облетіло весь світ, я теж не боятимуся нікого. 

Якщо не будуть відгукуватися на прохання, що чинитимете вінничанка далі? 

— Далі є Верховна Рада, буду звертатися туди,— говорить мама Грінки.— Якщо місцева влада не буде реагувати, тоді будемо думати, що робити далі. Сидіти, склавши руки, вже ніхто не буде. І дивитися, як вони їздять на дорогих автівках і самі собі дарують квартири. Я багатодітна мати, стояла у черзі на ту квартиру нещасну— хто що мені дав? — нічого. Нехай собі заберуть, зараз мені вже нічого не потрібно. Хай собі квартири і мільйони покладуть в карман, а мені повернуть дитину. Він ліг у землю ще з тисячами дітей України, а вони тут грабують? Після смерті Назара я не можу по іншому, я висвітлюю все.

Особливо болить Маріанну Колос те, що роками кладовище, де знаходиться Алея Слави, до її закликів ніхто не впорядковував.

— Це кладовище існує з якого року? З 14-го року не було стільки могил військових, а за два останніх років їх он скільки зʼявилося, — каже вінничанка.— Всіх все влаштовувало, лише мене не влаштовувало, в якому стані знаходилась Алея Слави, де лежать сотні полеглих Героїв. Мене не влаштовувало, що тут бомжі ходять, крадуть по могилах. Не влаштовувала мусорка, навпроти могили моєї дитини. До мого сина приїздять з усього світу. Нещодавно відвідували могилу люди з Італії, Німеччини — і це щоб він лежав у смітті? То я молода мати, а є немолоді матері захисників, які не можуть навіть ходити, і щоб це води тут не було, щоб це сміття тут стояло у спеку, щоб в той туалет не зайти, бо він ніколи не чистився? Це поки я не підняла питання, то б не змінили все. От зараз я сиджу на могили своєї дитини, а раніше щодня гнала бомжів і алкашів звідси — то це Алея Слави? За що ці хлопці гинули і продовжують гинути? Кожен день тут захоронення.

А ще жінка переймається через байдужість влади до пам’яті загиблих захисників.

— У День Конституції уся наша влада пішла пофоткатись на Соборній,— ділиться Маріанна.— Ні однієї квітки на могили захисників не принесли. А в день похорон Назара всі люди тонни квітів несли, а від влади принесли вінок пластиковий, який я одразу викинула… за що наші діти гинуть? Я скільки можу, стільки буду боротися, а люди мене підтримають, і не лише у Вінниці. Я досі у жалобі, але вдалася до кардинальних, болючих змін у своїй зовнішності, бо я не можу мовчати. Бо в 40 років сидіти щодня на могилі своєї дитини — це не нормально у державі, в Україні. А корумпована влада від людського суду нікуди не дінеться. Моя дитина не буде лежати тут, а вони крастимуть далі — я не дозволю. Мій син боровся за Україну, а я продовжу його шлях.

Нагадаємо, вінничанин Назарій Гринцевич приєднався до полку «Азов», як тільки йому виповнилося 18 років. «Грінка» разом з побратимами три місяці тримав оборону на «Азовсталі», де отримав поранення. У полоні був понад чотири місяці. 21 вересня 2022 року юнака разом з 215 українськими військовополоненими звільнили з російського полону.

Після звільнення захисник знову повернувся у військо. Був командиром взводу оптичних спостерігачів у підрозділі «Контакт 12». 10 березня 2024 Назарію виповнився 21 рік. Легендарний воїн загинув 6 травня під час виконання бойового завдання. 10 травня з Героєм прощалася уся Вінниця і Україна.

Джерело: vn.20minut.ua