Українці: від жертви до переможця – як сприйме світ?
Складнощі сприйняття української війни на Заході: режисерка розповіла про виклики
Українська режисерка та сценаристка Марися Нікітюк акцентувала увагу на специфіці сприйняття української воєнної реальності західною аудиторією. В інтерв’ю Укрінформу вона зазначила, що існує певна перешкода у культурному полі, яка ніби заперечує українське право на активний захист.
“Є проблеми зі сприйняттям в культурному полі саме воєнної реальності, начебто наше право на активний захист заперечується”, – констатувала Нікітюк.
За її спостереженнями, прямі воєнні меседжі часто сприймаються цією аудиторією несприйнятно. Поширеним є запит на “війну без війни”, оскільки для багатьох війна залишається далеким явищем, тоді як усвідомлення її як “центральної історії в Європі зараз” викликає страх.
Пошук нового виміру української сили
“Тож треба знайти підхід до сприйняття Західного світу”, — підкреслила режисерка.
На Заході, за її словами, більш охоче сприймають українців як жертв, аніж як сильних, героїчних борців. “Тож це моя така місія — знайти звучання для нашої сили, щоб європейці бачили нас і переможцям також”, — заявила Нікітюк, висловлюючи своє прагнення змінити цей наратив.
Ця мета лежить в основі її майбутнього художнього фільму “Ной”, який орієнтований як на українську, так і на міжнародну аудиторію. Образ головного героя – ІТ-фахівця, який змушений стати воїном, – покликаний показати, що українська армія – це представники всіх верств суспільства, а протистояння російській агресії має народний характер.
“В контексті… побудови міжнародної дипломатії через мистецтво важливо формувати і обстоювати думку, що ми захищаємося. І більшість тих, хто зараз вимушений і продовжує боротися фізично за незалежність нашої країни, — це колишні цивільні люди, які аж ніяк не планували ставати військовими”, — пояснила Нікітюк, наголошуючи на необхідності донести цей меседж європейським глядачам.
Проєкт фільму “Ной” вже отримав визнання, будучи відібраним до престижної продакшн-програми Карловарського міжнародного кінофестивалю — KVIFF Central Stage. Фестиваль проходить з 3 по 11 липня.
Міжнародна арена: від “жертви” до “борця”
Марися Нікітюк не єдина українська кінодіячка, яка активно працює на міжнародну аудиторію. Документальний фільм Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”, відзначений “Оскаром” у 2024 році, продемонстрував, що західний глядач здатен сприйняти українську трагедію з її жорстокістю. Однак, як зауважила Нікітюк, це була переважно історія жертви, а не борця.
Схожу проблему відзначає і режисер Лукас Долега, чиї роботи про українських військових нерідко відхиляють на великих фестивалях з формулюванням “надто прямолінійний меседж”. Частина українських кінематографістів обирає шлях інтеграції воєнної тематики в жанрове кіно або особисті драми, намагаючись “пом’якшити” сприйняття. Натомість Нікітюк наполягає на збереженні активної позиції героїв, не жертвуючи нею заради фестивального успіху.
Програма KVIFF Central Stage, до якої потрапив “Ной”, є одним із найпрестижніших майданчиків для копродукційних пітчингів у Центральній та Східній Європі. Відбір передбачає кілька етапів, де оцінюються сценарій, потенціал міжнародного прокату та готовність проєкту до копродукції. Минулого року на участь у програмі претендували десятки проєктів, і “Ной” увійшов до фінальної групи, яка традиційно не перевищує 10–12 робіт. Для українського кіно участь у KVIFF Central Stage відкриває прямий доступ до європейських продюсерів та дистриб’юторів, що є надзвичайно важливим для фінансування повнометражних проєктів в умовах воєнного часу.
