Вінниччина збагатила спадщину: Експертна рада розширила перелік визначних пам'яток.

Вінниччина примножує нематеріальну культурну спадщину: ще дев’ять традицій здобули визнання

На Вінниччині відбулася знакова подія у сфері збереження культурної спадщини: Експертна рада ухвалила рішення про включення одразу дев’яти нових елементів до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини. Це свідчить про незгасимий інтерес громад області до вивчення, фіксації та офіційного визнання своїх унікальних культурних надбань. Кожна з цих традицій, будь то кулінарні рецепти, обряди чи ремісничі практики, має чітку географічну прив’язку і, збагачуючи культурний ландшафт регіону, отримує заслужений почесний статус.

Різноманіття традицій, що поєднують громади

Серед нововведених до списку елементів нематеріальної спадщини – вражаюче розмаїття практик, що відображають автентичний дух вінницьких громад:

Плетіння шлейки в селі Сальник Калинівської громади – це давнє ремесло, що передавалося з покоління в покоління, втілюючи в собі майстерність та унікальні техніки.
Традиція випікання «Січеного-крученого короваю» у селі Бережанка Ободівської громади – це не просто кулінарна практика, а справжній ритуал, що супроводжує важливі події в житті громади, символізуючи єднання та достаток.
Приготування та споживання малисника з кукурудзяного борошна у Студенянській громаді – це страва, що має глибоке коріння в місцевій гастрономічній культурі, відображаючи винахідливість у використанні доступних продуктів.
Традиція спільного випасання корів — «череди» — у селі Самгородок – це збережена форма колективної праці, що підтримує соціальні зв’язки та передає знання про господарювання.
Виготовлення іграшки-оберега «Коник» у селі Грабарівка Студенянської громади – це унікальне ремесло, що поєднує декоративне мистецтво з вірою в захисні властивості оберегів.
Народний побутовий танець «Ганка», що зберігається у селі Плоске Вендичанської громади – це яскраве проявлення народної хореографії, що несе в собі історію та емоції громади.
Випікання традиційного чеського печива в селі Миколаївка Самгородоцької громади – це свідчення культурного діалогу та збереження етнічних традицій на українській землі.
Приготування пиріжків із гречаною кашею до холодцю в Літинській громаді – це приклад автентичної домашньої кухні, яка є невід’ємною частиною родинних свят та буденності.
Приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» у Гайсинській громаді – це ще один кулінарний шедевр, що відображає місцеву кулінарну школу та багатовікові традиції.

Таким чином, до обласного переліку увійшло дев’ять різноманітних за змістом та походженням традицій, які, попри плини часу, продовжують жити та передаватися мешканцями громад Вінниччини. Цей процес свідчить про активну роботу місцевих громад та Вінницької обласної ради зі збереження та популяризації унікального культурного спадку регіону.

Нагадаємо, що попереднього разу, у грудні 2025 року, обласний перелік нематеріальної культурної спадщини поповнився шістьма новими позиціями, серед яких були: традиційна страва “Гречані пампушки”, традиція приготування калинового варення, традиція виготовлення валянок, культура приготування старовинної страви “шпундра”, обряд “Обертіння” та технологія приготування традиційної обрядової страви “Павлівська квасоля”. Це підкреслює системний підхід до вивчення та збереження культурної спадщини Вінниччини.